Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе.
Греблі́, -лі́в, мн. = Граблі.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий.
Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? — Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась.
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл.
1) Подпускать, подпустить.
2) — бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли.
3) — москаля. Врать, соврать.
Поодл.. Cм. повідл..
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає.
Роспари I, -рів, м. мн. Оттепель.
