Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пук

Пук, -ка, м. 1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам. Камен. у. 2) Раст. Selinum carvifolia. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУК"
Бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Красноталь, -лю, м. Раст. Salix acutifolia Willd. ЗЮЗО. І. 134.
Перепарити, -рю, -риш, гл. Перегрѣть, слишкомъ перепарить. Перепарити молоко.
Перепрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перепроситися, -прошуся, -сишся, гл. Взаимно извиняться, извиниться.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Роспитися Cм. роспиватися.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася. Чуб. V. 791.
Шапчерина, шапчурина, -ни, ж. = шапурина. Я насунув шапчерину, пійшов по за хату. Гол. II. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.