Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пукнути

Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУКНУТИ"
Борець, -рця, м. 1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець. Шевч. 2) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. І. 109.
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму. Рудч. Ск. II. 174.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він! Зміев. у.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти. Вх. Зн. 84.
Норівоньки, -ків, м. мн. Ум. отъ норови. Cм. норов.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Півдарма нар. Полударомъ. За півдарма продав. Ном. № 14060.
Пуцувати, -цую, -єш, гл. Чистить. Гол. III. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.