Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пундиковий

Пундиковий, -а, -е. Привыкшій къ лакомствамъ. Пундикова дитина, не хоче хліба їсти, а все давай паляниці. Міусск. окр. Бач, яка пундикова, хліба не їсть. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУНДИКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУНДИКОВИЙ"
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Бождеревок, -вка, м. Раст. Hypericum perforatum. Лв. 99.
Буркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу. Гн. II. 196. 2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує. Чуб. V. 690.
Відмочувати, -чую, -єш, сов. в. відмочити, -чу, -чиш, гл. Отмачивать, отмочить.
Гости́на, -ни, ж. 1) Пребываніе въ гостяхъ, гостьба. Гірка гостина, коли лиха година. Ном. Де все гостина, там голод недалекий. Ном. А ще мого сина з гостини не видно. Макс. (1834) 117. У гости́ну. Въ гости. Я тудою йтиму до батенька в гостину. Мет. 279. 2) Пиршество, угощеніе, принятіе гостей. Починається гостина для всіх нас радостна. Гол. Так то оддячив ти пану гетьману за гостину! К. ЧР. 161. 3) Гость. Прийде до тебе три гостини: перва гостина — яснеє сонце. Чуб. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку. Ном. № 11821.
Зава́бити, -люю, -єш. Cм. заваблювати.
Залю́днити, -ся. Cм. залюдняти, -ся.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  
Перегінка, -ки, ж. Часть овчины? ЗЮЗО. II. 547.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУНДИКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.