Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної.
2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Вісьта! меж. Крикъ на лошадей: на лѣво.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Дрото́чок, -чка, м. Ум. отъ. дріт.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. ), перекладина — вилок (перехрестя. ). Накупив веретен, нема мотовила. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. Ум. мотовилечко.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Химерувати, -рую, -єш, гл. Причудничать; капризничать. Ой, дочко, не дурій! Що се ти химеруєш? Якісь панські роскоші все вертяться в тебе на думиі.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.
Шеломок, -мка, м.
1) Ум. отъ шелом.
2) Полѣсская лѣтняя шапка изъ толстаго домашняго сукна въ видѣ конуса, усѣченнаго сверху параллельно основанію.
