Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Братина, -ни, м. = братуха.
Вутленький, -а, -е., Ум. отъ вутлий.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ).
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився.
Потріпувати, -пую, -єш, гл.
1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.
2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ.
Шпаківський, -а, -е. Относящійся къ скворцу.
