Бірше нар. = більше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш.
Відсипщина, -ни, ж. Отплата за что нибудь зерномъ или мукой.
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. Ходім міньки на крашанки.
Повеління, -ня, с. Повелѣніе.
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Тріщ, -ща, м. = тирч.