Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугарь

Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАРЬ"
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Гадання, -ня, с. Размышленіе, помыслы, думаніе.
Дурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Глупѣть.
Кліпайка, -ки, ж. = кліпавка. Вх. Уг. 224.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Недбання, -ня, с. = недбалість.
Перехоріти, -рію, -єш, перехорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.
Тулубець, -бця, м. 1) Ум. отъ тулуб. 2) Внѣшняя оболочка, покровъ. Кавун щось вигризло, тільки тулубець остався. Лебед. у. Аж там лежить жаб'ячий тулубець. Рудч. Ск. II. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.