Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугарь

Пугарь, -ря, м. Стаканъ. Шух. І. 101. Ум. пугарчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 497.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГАРЬ"
Гультя́й, -тяя́, м. Гуляка, кутила, лѣнтяй, повѣса. Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до коршми пити. Чуб. ІІІ. 127. Ув. Гультяї́ще. Великий гультяїще. Лукаш. 127.
Защити́ти Cм. защищати.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Обляги, -гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. Чуб. І. 173. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Грин. III. 689. Як лучиться отецький син, оддасть мене мати. Мет. 8. 2) Отеческій.
Перський, -а, -е. Персидскій. Засвітила звізда перському царьові. Гн. І. 63.
Побувати, -ва́ю, -єш, гл. Побывать. Вона в мене не полуднувала, тільки в мене та побувала. Чуб. V. 553.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха. Вх. Зн. 67.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук! Чуб. V. 173.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.