Вимінювати, -нюю, -єш, сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо.
Дак сз. 1) Такъ, да, но. Вада б душа в рай, дак гріхи не пускають. Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться. «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям.»— «У неї ж одно.» — «Дак щоб не було й того.» 2) То, такъ. Оттогді то Варабаш, гетьман молодий, як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напився, дак у його і спать повалився. Не ти мені скажеш, дак мати: було б убогої не брати. Дівчино мол Переясловко, поцілуй же мене, моя ластовко! — Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую, да у тую губоньку да золотую. «Колядуй, баране!» — «Не вмію, пане.» — Дак лізь у вікно!» — «Дак роги, пане!» 3) Дак же ні. Да нѣтъ же. 4) Як нема́, дак нема́. Нѣтъ какъ нѣтъ. А в неділеньку рано-пораненьку козочки як нема, дак нема.
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Оро́д, -ду, м. = горо́д. Ум. орідець, ородечок. Ой ходжу ж бо я, да блуджу ж бо я коло ородечка, коло зеленого.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Цех, -ха, м.
1) Цехъ. Кушнирський цех.
2) Цеховой значекъ.
3) Хоругви церковныя съ принадлежностями. Піп з цехом виходив, — молебствували. Жінка позвала попа, щоб то його поховати. Піп видав цех з церкви.
