Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пугутькало

Пугутькало, -ла, м. = сич. Камен. у. Вх. Пч. ІІ. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУТЬКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУГУТЬКАЛО"
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Звузи́ти, -ся. Cм. звужати, -ся.
Кавунка, -ки, ж. см. кавун.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.  
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУГУТЬКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.