Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Возільник, -ка, м. = возій.
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Тоже. голодом голодити.
Кірря, -ря, с. соб. отъ кора.
Колесувати, -сую, -єш, гл. Колесовать. Відьом же тут колесували і всіх шептух і ворожок.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло.
Охайливо нар. = охайно.
Темлювати, -люю, -єш, гл. Бросать, швырять. Біда тобов темлює.
Уволока, -ки, ж. Земельная мѣра (въ старину), равная 30 моргамъ или 19 десят. 2010 саж.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
