Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пузце

Пузце, -ця́, с. 1) Ум. отъ пузо. 2) Часть веретена. Cм. веретено 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 498.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУЗЦЕ"
Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Зірка́тий, -а, -е. Большеглазый. Зіркатий чоловік. Камен. у. зіркатий мак. = зіркач. Желех.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Камратисько, -ка, м. = камрат (ув.). А чекайте, камратиська, горілки нап'ємся. Гол.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна. Вх. Пч. II. 7.
Повидноті нар. На разсвѣтѣ.
Порозчахуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розчахнутися, но во множествѣ.
Склеїти, -ся. Cм. склювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУЗЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.