Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії.
Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Дрокови́ця, -ці, ж. Жаркое время въ маѣ и іюнѣ, когда скотъ подвергается нападенію оводовъ и мечется изъ стороны въ сторону (дрочиться). Чого ти головою крутиш, мов той цап у дроковицю?
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Наступниця, -ці, ж. Преемница.
Охух, -ха, м. = оглух.
Поставець, -вця́, м. Родъ сосуда для питья изъ него. Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала.
Роскроїти, -крою, -їш, гл. = роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання.