Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Вона його осудила, він не сподобався.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный.
2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили.
Проволокита, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре.
