Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просияти

Просияти, -я́ю, -єш, гл. Просіять. Ти, моя зоре, просияєш надо мною. Шевч. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСИЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСИЯТИ"
Безлюдний, -а, -е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Ном. Хоч не лає, дак ворчить. Г. Барв. 319.
Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Запопа́сти Cм. запопадати.
Керпець, -пця, м. 1) = личак. Желех. 2) = постіл. Гол. Од. 75.
Опікунка, -ки, ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Погубитель, -ля, м. Погубитель, губитель. Тут лежить копитан, погубитель її. Кв.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Тріснути Cм. тріскати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСИЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.