Бистрень, -ня, м. Потокъ, быстрый ручей. Брати мої невірні, як той бистрень, що дзюркотить на провесні в долині.
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять.
Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Зохматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Розм'якчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размягчить. Розм'якчив серця народам чужоземним.
Роспарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роспаритися, -рюся, -ришся, гл. Распариваться, распариться. Жолудик у печі роспаривсь.
Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити.
