Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся).
Ло́ба, -би, м. Волъ съ большимъ лбомъ и расходящимися рогами.
Надбива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надби́ти, надіб'ю́, -єш, гл. Надбивать, надбить, отбивать, отбить кусокъ отъ чего-либо.
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Ошморгну́ти. Cм. Ошморгувати.
Павкати, -вчу, -чеш, гл. О перепелѣ: кричать. Cм. підпідьомкати.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся.
Ридання, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе.
Судина, -ни, ж.
1) Посудина. Добре господині, коли повно в судині.
2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов.
Чухрій, -рія, м. Вшивецъ.