Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Ум. Дни́щечко.
Дойня́ти Cм. доймати.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. —
Обмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обмитися, -миюся, -єшся, гл. Обмываться, обмыться, омываться, омыться.
Підпомощний, -а, -е. Состоящій підпомошником 2. І виборних, і підпомощних, і простих, і старших вельможних, хто ні попавсь, того і товк.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Пробріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. пробреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Провираться, провраться. Чи дворянин він, чи купець, — про те вже не скажу вам, братця, щоб иноді не пробрехаться. Хто бреше, той ся пробреше.
Сівак, -ка, м. = сівач.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество.
