Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проскурчастий

Проскурчастий, -а, -е. Объ узорѣ вышивки: въ формѣ просфоры. Kolb. 48, 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСКУРЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСКУРЧАСТИЙ"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Відкривання, -ня, с. Открываніе.
Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід). Г. Барв. 498.
Зади́бати, -баю, -єш, гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.
Підштовхувати, -хую, -єш, сов. в. підштовхнути, -ну́, -не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.
Пливсти, пливти, -ву, -ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли. Кобел. у.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.  
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСКУРЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.