Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Глузд остатній потеряла. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. глузди відбити. Лишить разсудка. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути.
Підзорний, -а, -е. Подозрительный.
Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту.
Пучечок, -чка, м.
1) Ум. отъ пучок.
2) Букетикъ. Пучечок тіток.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця.
Стрій, -рою, м. Костюмъ, нарядъ.
Уношення, -ня, с. Внесете:
