Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заведенція

Заведе́нція, -ції, ж. = заведення. Ич, думаю, яка в їх заведенція! Треба й собі, щоб не подумали, що я мужик, дак нічого й не знаю. Драг. 52. Се вже така буде усюди заведенція. Кв. Драм. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 13.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕДЕНЦІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВЕДЕНЦІЯ"
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне. Могил. Под.
Жорсто́ко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. К. Бай. 129. 2) Язвительно, рѣзко.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Покатулятися, -ляюся, -єшся, гл. Покатиться. Вх. Уг. 260.
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Сиряк, -ка, м. = сирняк. Вх. Зн. 36.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВЕДЕНЦІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.