Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба.
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
До́лище, -ща, с. Увел. отъ доля? Чи таке долище, чи таке дворище?
Папірня, -ні, ж. Бумажная фабрика.
Перепартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить работу или предметъ какой либо, работая надъ нимъ; плохо сдѣлать.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати.
Посваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці.
2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
