Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Недалеко відсіля спасається пустельник.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени.
Закльо́вок, -вку, м. Надклеванное яйцо, изъ котораго долженъ выйти цыпленочекъ.
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси.
Получче нар. Лучше, получше. Скажи мені получче бідного невольника доглядати.
Склянка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. 2) Стаканъ. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Склянку води візьме. 3) Бутылка. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. скляночка.
Темперувати, -ру́ю, -єш, гл. Очинивать перья, карандаши и пр.
