Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проквиляти

Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. 1) Плакать, стонать, простонать. 2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). АД. I. 185. Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Мет. 443. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє. АД. I. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 468.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКВИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКВИЛЯТИ"
Бульбулькання, -ня, с. = булькання. О. 1862. VII. 72.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Обливання, -ня, с. Обливаніе.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Пообмахувати, -хую, -єш, гл. Обмахнуть (во множествѣ).
Порозчинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Раствориться (во множествѣ). Як повійнуло, так і двері й вікна порозчинялися. Харьк.
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКВИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.