Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Cм. важель.
Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Майсте́рня, -ні, ж. Мастерская.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ.