Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проколихати

Проколихати, -шу́, -шеш, гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКОЛИХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКОЛИХАТИ"
Варжіль, -желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходить желѣзное веретено. Козелецьк. у. Cм. важель.
Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III. 354. 2) Пытать. 3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Н. п. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Шевч. 162. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Шевч. 22. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали. Н. п.
Майсте́рня, -ні, ж. Мастерская.
Міськи́й, -а́, -е́ Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Синеня, -няти, с. Маленькій сынокъ. Мнж. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКОЛИХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.