Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проклинути

Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула. Грин. III. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 469.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКЛИНУТИ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Попідкошувати, -шую, -єш, гл. Подкосить (во множествѣ).
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Мпж. 61. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати. Мнж. 140.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Розмуровувати, -вую, -єш, сов. в. розмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разбирать, разобрать каменную стѣну. Мнж. 42.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ. Шейк.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКЛИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.