Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокалатати

Прокалатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЛАТАТИ"
Базя, -зі, ж. Дѣтск. овца, ягненокъ. О. 1862. IX. 118. Ум. базька, базічка.
Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Мо́чва, -ви, ж. Слякоть. Черниг. у.
Обслухати Cм. обслухувати.
Парчевий, -а, -е. Парчевой. Столи ж мої тісовії, скатерті парчевії. Мет. 51.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ. Вх. Зн. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.