Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проложити

Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. К. (О. 1861. III. 6). 2)пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. К. ЦН. 307. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Г. Барв. 175. Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. ЗОЮР. І. 80.гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено». К. ЧР. 381.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 471.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЛОЖИТИ"
Биндочковий, -а, -е. Относящійся къ ленточкѣ. Биндочковий кісник. О. 1861. XI. 28, 29.
Вивертень, -тня, м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.
Відокромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відокромитися, -млюся, -мишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. По весіллю брат відокремився від нас. Федьк.
Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Ном. № 5596. Зачекай посилать у Прилущину. Стор. МПр. 100.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької. Конст. у.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Навба́ч нар. Съ виду, на видъ.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Різак, -ка, м. 1) Рѣзецъ, рѣзакъ, большой ножъ. 2) Рѣзакъ, ножъ въ разныхъ машинахъ. 3) Родъ короткой серпообразной косы для кошенія камыша на днѣпровскомъ лиманѣ. Херс. 4) = різачка. Рк. Левиц. 5) Раст. a) Stratiotes Aloides L. ЗЮЗО. I. 138. (Од різачки) варять і пють різак (росте в болоті). Грин. II. 318. б)степовий. Falcaria Rivini Host. ЗЮЗО. І. 123. 6) Кирпичъ изъ навоза для топлива. Він йому дав сажень різака. Верхнеднѣпр. у. 7) ? Ой грайте же мі музичейки гудаком різаком. Гол. І. 324.
Тичба, -би, ж. Толпа. Цілі тичби людей збігалися на його дивитися. МВ. ІІІ. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.