Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прокусити

Прокусити Cм. прокушувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКУСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКУСИТИ"
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Католиків, -кова, -кове = католиків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Лобузі́ння, -ня, с. Растенія, остающіяся отъ лѣтнихъ огороднихъ овощей. Позгрібай лобузіння на городі. Харьк. г.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Пиворобниця, -ці, ж. Пивоваренный заводъ. Ой загули да чмелі в горі, пивовари в пиворобниці. Рк. Макс.
Плакун, -на, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Хунтівка, -ки, ж. Порода грушъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКУСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.