Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проказа

Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Єв. Л. V. 12. Старці тебе цураються мов тії прокази. Шевч. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОКАЗА"
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Вх. Пч. II. 7. Cм. білка.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла. Харьк.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Запха́ти, -ся. Cм. запихати, -ся.
Комашня I, -ні, ж. 1) Пирушка. 2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ. Угор.
Поїднання, -ня, с. и пр. = поєднання и пр.
Прибавлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прибавитися, -люся, -вишся, гл. 1) Прибавляться, прибавиться. Ном. №513. 2) Замѣшкаться. Прибавиться було Семен на вечерницях, вони (батько) до його цілий день і слова говорити не будуть. Федьк.
Тараскало, -ла, с. = тарахкавка. Вх. Зн. 68.
Упослідок нар. = упослід.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОКАЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.