Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Застаршинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Заначальствовать.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Хиба мене зобідила людина? Як же ти міг так зобідить чоловіка?
Кругав, -ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив.
Плякатися, -каюся, -єшся, гл. Сосать молоко у матки. Коли є такі вівці, що не даються ягняті плякаться... Ориштована вівця стоїть по неволі і ягнятко плякаться.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі.
Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл.
1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. стулити очі. Зажмурить глаза.
2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу.
Сходовий, -а, -е. = східний. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.