Збі́днюватися I, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Колодязна вода.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). На селі вже світло позасвічувано.
Похват, -ту, м. Въ выраж.: на похваті. Подъ рукой. Що є в хаті на похваті? — Клямка. Та держить нагаєчку на похваті.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. Рибальське знаряддя.
Ріняк, -ка, м. = рінь.
Роскохати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Возбудить любовь. Хочеш мене роскохати, а після ся посміяти.
2) О скотѣ: раскормить.