Викидатися, -даюся, -єшся, сов. в. викинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выбрасываться, выброситься, выкинуться. Із пісні слово не викидається.
2) Всплескиваться, всплеснуться. Риба перед дощем викидається. Аж поперед мене щось плеснуло в воду. Викинулась риба та і зникла враз.
Жере́ло́, -ла́, с. и пр. = Джерело и пр. Під горою криниченька, там жерело б'є. Ум. Жере́льце.
Златогла́в, -ву, м. = злотоглав. Паювали... златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Оксамити, златоглави будемо носити.
Коріння, -ня, м. соб.
1) Коренья. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає. Дума. В Лесі тільки й було роботи, що копати коріння, варити зілля.
2) Пряности. Ум. коріннячко. Щоб ті сади висохли аж до коріннячка.
Неймовірність, -ности, ж. Недовѣрчивость, недовѣріе.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Пувка, -ки, ж. — великоцвітна. Раст. Crepis grandiflora.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об.
1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига.
2) Насѣк. Anthomyia (meteorica).
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. Ум. хрещаточка.
