Воловодитися, -джуся, -дишся, гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного».
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Нужда мовчати не вміє. Слухає Наталя та мовчки мовчить.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Прискригнути, -ну, -неш, гл. Прикрутить, поставить въ стѣснительное положеніе. Як прискригне, що ради не можно дати, то йдем помочі шукати.
Проточина, -ни, ж.
1) Мѣсто въ плотинѣ, гдѣ вода просачивается. Уміємо проточини гатити і сховане на Божий світ являти. Дыра, сквозь которую протекаетъ вода (въ крышѣ, запрудѣ).
2) Дыра, проѣденная мышами, червями.
Розжалобити, -блю, -биш, гл. Разжалобить. Треба його розжалобити, щоб тільки він заплакав, то йому й легше буде.
Стирник, -ка, м. = стерник 1.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться.
