Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
В'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Связываться. 2) Вязаться. Густо сей пояс в'язався. 3) О Раст.: завязываться. Мої угірочки густо в'язались в угудині.
Грива́нь, -ня́, м. 1) Конь, имѣющій большую гриву. 2) Переносно: длинноволосый человѣкъ.
Дебри́ця, -ці, ж.? Де ся калинойка росла? Там в лісі при дебриці, при студельній водиці. Ки.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Озвіритися, -рюся, -ришся, озві́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Разъяриться, сдѣлаться звѣремъ.
Прокорм, -му, м. Кормъ. Щебече, мов синичка та, що дитиняток доглядає, за прокормом для їх літає.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо.
