Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Дусеня́, -ня́ти, дусеня́тко, дусеня́точко, -ка, с. Ум. отъ дуся.
Незвага, -ги, ж.
1) = Зневага.
2) = неувага.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл.
1) Придушиваться, придушиться.
2) Придавливаться, придавиться.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Сич — се призвісне.
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл.
1) Прохозяйничать.
2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Халайстра, -ри, ж. = халастра.
Хурувати, -рую, -єш, гл. Извозничать, перевозить кладь.
