Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проїзджачий

Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Мокру́ха, -хи, ж. Водка.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Пересунути, -ся. Cм. пересувати, -ся.
Прудковід, -во́ду, м. Быстрое теченіе. Александров. у.
Розволожити, -жу́, -жиш, гл. Расшевелить. Я мав не йти на те весілля; коли приходе зять: ходімо, тату, та й ходімо, та се, та оте, — розволожив таки, мусів старістю тьопаться, та ще й далеко. Канев. у. Розволожити душу. Подольск. г.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Смужка, -ки, ж. Ум. отъ смуга.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Св. Мт. IX. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЇЗДЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.