Багатенький, -а, -е., Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька.
Круш, -ша, м. Руда, металлъ. Лучче піти, моя мати, в Сібіроньку круш копати, ніж.
Намоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. намолоти́ти, -лочу́, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов.
Обжидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати.
Підгулювати, -люю, -єш, сов. в. підгуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Тепера він підгуляв, на упокої почивав, на похмілля знемагає.
2) — молоду. Свадебный обычай въ : послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ.
Повкидатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Броситься во что (во множествѣ). Повкидались у воду.
2) Впасть во что, пристраститься къ чему (о многихъ).
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж.
1) Спасибо, благодарю. Спасибі вам га ягідки. Таки, спасибу йому, добрий на старости був.
2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі.
Циновий, -а, -е. Оловянный. Цинова тарілка.