Зрожай, -жа́ю, м. Урожай. Зрожаю нема, тільки зродила трава шовкова.
Кицка, -ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ.
Комисар, -ра, м.
1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками.
2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати.
Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана.
Наколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду.
Повиж нар. Выше. Повиж моря краю зачився місяць в туманах блукати.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Ум. попілець.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Утягувати, -гую, -єш, гл. = утягати. Той рубель, що снопи утягають.
