Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проїзджачий

Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Ном. № 892. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Шевч. 108. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЇЗДЖАЧИЙ"
Баранта, -ти, ж. Стадо овецъ. Черном.
Кропівник, -ка, м. У гуцульскихъ древорубовъ: рабочій, поливающій водой деревянный желобъ, но которому съ горы внизъ спускается дерево. Шух. І. 179.
Му́чити, -чу, -чиш, гл. Мучить. На тім крижі Христа мучено. Чуб. III. 354.
Перегрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Перегребать, перегресть. 2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи. 3) Ворошить, переворошить сѣно.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Поодш.. Cм. повідш..
Правець, -вця́, м. Направленіе. Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба' куди. Волч. у. Найде собі правець вода і сама. Волч. у.
Убожество, -ва, с. Убожество, бѣдность. Я твоє багацтво переживу, а ти мого вбожества не переживеш. Ном. № 1611.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЇЗДЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.