Грім, гро́му, м. 1) Громъ. Грім такий, що хоч тури гони, то не почують. Козак не боїться ні тучі, ні грому. Бодай мене громи вбили, коли м не єсть тобі милий. 2) Раст. Heruiaria glabra L. Ум. Гро́мик.
Дошкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дойти, хромая.
Замі́ський, -а, -е. Загородный.
Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Постилати, -ла́ю, -єш, сов. в. послати, -стелю, -леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Послала баба рядна.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный.
