Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца.
Гуля́ка, -ки, м. и ж. 1) Кутило, гуляка. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. 2) ж. Правая чепіга.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis.
Потугувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький.
Шельма, -ми, об.
1) Бранное: шельма. Стоїть шельма розлучниця, з милим обнялася.
2) = кадина.
