Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигін

Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. І. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГІН"
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Брямчати, -мчу, -чиш, гл. = брязчати. Вх. Лем. 394.
Волати, -лаю, -єш, гл. Взывать; громко кричать. Котл. Н. П. До Бога серцем жалосне волають. Гол. І. 34. Піду в край пустий, де й плуг не оре, і буду волати: горе мені, горе. Чуб.
Ґу́зий, -а, -е = Куций. Вх. Лем. 408.
Замолодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать жизнь парня, холостого человѣка.
Збожево́лілий, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Збожеволілими очима прикро дивилися на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.
Рихтельне нар. = ретельно. Він тобі скаже рихтельне. Ольгоп. у.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Телепало, -ла, об. Медленно идущій, идущая. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.