виворот
Виворот, -ту, м. 1) Изнанка. на виворот. На изнанку. 2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Том 1, ст. 150.