Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вив'язувати

Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВ'ЯЗУВАТИ"
Боротати, -таю, -єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Відпочивати, -ваю, -єш, сов. в. відпочити, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Тоді одпочинемо, як помремо. Ном. № 10031. Ляжмо, сестро, одпочиньмо. ЗОЮР. ІІ. 21.
Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Окропити Cм. окропляти.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Полов'яний, -а, -е. Изъ мякины. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Продажник, -ка, м. = продавальник. Мил. 122.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Шпати, шпаю, -єш, гл. Копаться, рыться. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.