Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте.
Їдіння, -ня, с. = їдення. Там тобі питіння, там тобі ідіння, там тобі одпочивання.
Лопа́ття, -тя, с. = латаття. Шльоп під лопаття, та й до чорта раків!
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый).
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Урунитися Cм. урунюватися.
