Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигинути

Вигинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть (всѣмъ). Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула. Ном. № 4124. Од лиця твого святого вигинуть прокляті. К. Псал. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИНУТИ"
Бждирка, -ки, ж. Рыба Phonixus rivularis. Вх. Пч. II. 20.
Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень! Рудч. Ск. I. 76.
Кобильоха, -хи, ж. = кобилярка. Вх. Лем. 425.
Нездібність, -ности, ж. Неспособность. Желех.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L. ЗЮЗО. І. 138.
Піздріти, -дрю, -риш, гл. Посмотрѣть. Іди піздри, старостоньку, ци високо місяченько. Гол.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГИНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.