Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Ночлігування, -ня, с.
1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування.
2) Ночная пастьба скота.
Осух, -ха, м. Сухарь изъ овсянаго хлѣба, засохшій кусокъ хлѣба. Cм. ум. Осушок.
Отагас, -са, м. = личман 1.
Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Бджола шукає, де б їй поживитися.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл.
1) = покудлати.
2) Отколотить.
Прожирь, -рі, ж. соб. Обжоры. Ненаситна прожирь.
Просуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. просунутися, -нуся, -нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. У хатах уже і просунутися ніде.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин.
Фиґель, -ґля, м.
1) Завитокъ; архитектурное, украшеніе.
2) Штука, фокусъ. Ютурна фиглі їм робила: тпаками кібця затровила і заєць вовка покусав.
