Витришок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Гамба, -би, ж. Узелъ, служащій для застегиванія вмѣсто пуговицы.
Гольтіпа́ка, -ки, об. Голякъ, бѣднякъ, оборванецъ. Відкіль такі се гольтіпаки? Ув. Гольтіпачище.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Кожухарь, -ря́, м. Портной, шьющій кожухи.
Кряч, -ча́, м. Жердь, которой поворачиваютъ бревно: при постройкѣ дома, сарая нужно бываетъ положенную уже на стѣны, но еще не прикрѣпленную, матицу перевернуть; тогда туго обматываютъ ее веревкой и въ петлю, которой оканчивается она, продѣваютъ кряч, жердь, при помощи которой бревно переворачивается. Крячем можно хоч яке дерево криве у сволоці повернути чи так, чи инак.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Перекривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перекриви́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Искривлять, искривить, исказить. Як подивишся у його (дзеркальце), то й себе не пізнаєш, так тобі перекривить обличча.
2) Передразнивать, передразнить.
Черен, -на, м. 1) = леміш. 2) Черенокъ (ножа).
Шастувати, -ту́ю, -єш, гл. Шелестѣть. Наша пані молода, на ній сукенка золота, на ній сукенка шастує, — свої женчики частує.
