Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигибти

Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИБТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГИБТИ"
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Завча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. завчи́ти, -чу́, -чиш, гл. Заучивать, заучить.
Кабарда, -ди, ж. Кабарга? Гасав і я, як божевільний, по степах за кабардою. К. ЧР. 94.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Обгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. обгребти, -бу, -бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Обидниця, -ці, ж. Обидчица.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Темнісічко нар. = темнісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГИБТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.