Безсилок, -лка, м. Безсильный человѣкъ. Тепер люде маленькі й безсилки. Безсилок і потужний слухав.
Глуша́н, -на́, м. Глухой человѣкъ. Коли сі кам'яні боги очима бачать, коли сі глушани ушима чують....
Загі́рній, -я, -є. Находящійся за горами.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Луковата береза.
Обсокотати, -кочу́, -ти́ш, гл. — що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Польовниця, -ці, ж. = полуниця.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть.