вигіддя
Вигіддя, -дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 152.
Том 1, ст. 152.