Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадочка

Вигадочка, -ки, ж. Ум. отъ вигадка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДОЧКА"
Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1. Ном. № 12026.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на! Подольск. г. 2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись. Левиц. Пов. 348.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Нащосерце нар. = нащесерце.
Паслина, -ни, ж. = паслін. ЗЮЗО. І. 136.
Понюшити, -шу́, -ши́ш, гл. О животномъ: понюхать воздухъ.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Толочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать посѣвы, траву. Цуцу, босий! не толоч проса. Ном. № 11233. Паси, паси, коли хоч, тілько управи не толоч. Грин. III. 167.
Уздениця и уздіниця, -ці, ж. Недоуздокъ. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.