Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивірка

Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРКА"
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. Вх. Зн. 21. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ. Желех.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Ковбах, -ха, м. = кубах.
Мотну́ти, -ся. Cм. мотати, -ся.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Одноголосно нар. Единогласно.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.
Сирник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в. МВ. ІІ. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.