Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивірка

Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІРКА"
Відродження, -ня, с. Возрожденіе.
Заторочи́ти 2, -чу́, -чи́ш, гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити. Н. Вол. у.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Н. Вол. у. Звереснув та й побіг. Н. Вол. у.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає. Волч. у.
Нечутно нар. Неслышно.
Пакут, -та, м. Пучекъ, связка. Мнж. 188.
Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Рушити, -ся. Cм. рушати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.