Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виволікати

Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОЛІКАТИ"
Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану! Котл. Ен. IV. 34.
Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю. О. 1862. VI.57.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Незгодний, -а, -е. Несогласный, нестройный.
Побесідувати, -дую, -єш, гл. Попировать, побыть на бесіді. Cм. беседа 2, бесіда. Гості мої ви любовненькії, сядьте в мене побесідуйте: хліба — соли ви покушайте, пива-меду не соромайтесь. Чуб. V. 575.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Покороткуватий, -а, -е. = покороткий. Старенька дерга покороткувата. Мир. Пов. II. 56.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Рибаска, -ки, ж. Торговка рыбой. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.