Визиратися, -раюся, -єшся, гл. Смотрѣться. На ж зеркало всесвітнє, визирайся.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь.
Оболонь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні.
Обрипатися, -паюся, -єшся, гл. Оббиться, обвалиться. Обрипався мур.
Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Попритулювати, -люю, -єш, попритулюватися, -люємося, -єтеся, гл. = попритуляти, -ся. (Хати) позлазили вниз, поховались між купами каміння, попритулювались до провалин.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Привинен, -ви́нна, -не Прикосновененъ, причастенъ. Рукою чоловікові біду зробиш, а язиком ще й гіршу, а очі нічому не привинні. Я не привинен до того.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно.
