Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виволікати

Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 150.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВОЛІКАТИ"
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Ікрець, -ця, м. Самка рыбы. Вх. Пч. II. 21. Cм. ікровиця.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Покарання, -ня, с. Наказаніе, казнь.
Поцмокатися, -каюся, -єшся, гл. Поцѣловаться.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.