Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.

Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.

Лу́чка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426.

Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.

Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.

Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.

Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.

Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.

Сак, -ка, м. Рыболовный снарядъ: сакъ. Части его: конусообразный мѣшокъ изъ сѣти — саківно, острый конецъ его — ґоґовник, выше послѣдняго-ошийок, самая широкая часть — черево, само отвертіе — горло; при отверстіи мѣшокъ надѣтъ на деревянную дугу — дугу, концы душ удерживаетъ на извѣстномъ разстояніи веревка — попруга, на которую надѣта остальная часть края сѣти; отъ средины по́пруги и до ґоґо́вника черезъ дугу идетъ другая дуга — облук, который держитъ сѣть растянутой: деревянная палка, къ которой привязанъ сак, наз. держак. Шух. І. 224. сак до гоні́ння — сакъ, въ который вгоняютъ рыбу, вспугивая ее. Шух. І. 227. 228.  

Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.