Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадливий

Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЛИВИЙ"
Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. Макс. (1849) 18. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета. Ком. II. 15.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Завере́дити, -дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) Cм. ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Причаровувати, -вую, -єш, сов. в. причарувати, -ру́ю, -єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала. Мет. 12.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Ряма, -ми, ж. = рама. Левиц. І. 23.
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Спіднярка, -ки, ж. Доска на днѣ желѣзнаго кузова. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.