Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигадливий

Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный. 2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива. Рудч. Ск. II. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАДЛИВИЙ"
Бачний, -а, -е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476.. Cм. обачний.
Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Проклинути, -ну́, -не́ш, гл. = проклясти. Бо я твою долю давно проклинула. Грин. III. 394.
Спомогти Cм. спомагати.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Терх, -ха, м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. І. 79, 197. Вх. Зн. 69. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.
Хвостняк, -ка, м. Раст. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАДЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.