Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Подімство, -ва, с. Дворъ съ постройками, усадьба.
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл.
1) Просовывать, просунуть. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна.
2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде.
Розноперий, -а, -е. Пестрый, съ разноцвѣтными перьями. Кури рознопері.
Сприяти, -яю, -єш, гл.
1) Благопріятствовать, доброжелательствовать, способствовать, содѣйствовать, помогать. Хоть її не возьму, буду їй сприяти, всякого добра буду їй жадати. Твоє серце мому серцю вірне не сприяє. Нехай вам доля сприяє. Ніч нікому не сприяє.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути?
Цяпкати, -каю, -єш, гл. Капать. Червена кров цяпкат. Буди кровця цяпкати з кінця.
Шушвалок, -лка, м. Шушера, шушваль. Я думала — парубки, коли шушвалки.
