Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виганятися 1

Виганятися 1, -няюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАНЯТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГАНЯТИСЯ 1"
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни). Кіевлянинъ, 1867, № 82 и 83.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность. Желех.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. І. 26.
Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Рідота, -ти, ж. Жижица. Константиног. у.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ. Желех.
Схудобніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. Вх. Лем. 472.
Чєгір, -ра, м. = чагарь. Шух. І. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГАНЯТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.