Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виговорюватися

Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся. Мет. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЮВАТИСЯ"
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Грабча́к, -ка́, м. 1) Молодое деревцо граба. Камен. у. 2) Высокій, тонкій и лѣнивый волъ. КС. 1898. VII. 46.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Затини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Обгородить плетнемъ. Вх. Зн. 20.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить. К. ЦН. 185.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Повиряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Снарядиться, отправиться (о многихъ).
Протоптати, -пчу, -пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. протоптати стежку до кого. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296.
Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОВОРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.