Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виговоряти

Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЯТИ"
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Досі́патися, -паюся, -єшся, гл. Додергаться.
Здиви́тися Cм. здивлятися.
Зігрі́ти, -рію, -єш, гл. Согрѣть.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило. Рудан. І. 75.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Порозчищати, -ща́ю, -єш, гл. Расчистить (во множествѣ).
Ропляний, -а́, -е́ Смоченный разсоломъ.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОВОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.