Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виговоряти

Виговоряти, -ря́ю, -єш, гл. = виговорювати. Буде твоя мати мені виговоряти: вставай, невіхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не схотів би цього і виговоряти, а то по неволі уже треба (що має дати на весілля молодий). ХС. VII. 421.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОВОРЯТИ"
Бухан, -на, м. 1) = буханець. Пшенишний бухан. Грин. ІІ. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. ІІ. 86. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ном. № 4963. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Змішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. змішатися, -шаюся, -єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться. Левиц. Пов. 108. Дещо. 44. Змішався щавій з лободою. Чуб. V. 576.
Коминотрус, -са, м. Трубочистъ. Полтавск. г.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Потремтіти, -мчу, -тиш, гл. Подрожать.  
Розгарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Разворчаться.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками. Мир. ХРВ. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОВОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.