Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивільга

Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІЛЬГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІЛЬГА"
Бичусь, бичуш, бичушка. Клички быка.
Борсюк, -ка, м. = борсук. Вх. Пч. II. 6.
Брусля, -лі, ж. Короткій тулупчикъ безъ рукавовъ. Вх. Зн. 4. Cм. брусла.
Віджартовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віджартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Став шинкар свою жінку зневажати; вона усе оджартовувалась, сміялася. МВ. ІІ. 185.
Доча́патися, -паюся, -єш, гл. = дочапати. Ходити ще не вміє, а до помийниці як дочапається, дак так і вихлюпоще всю. Г. Барв. 6.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Обскребти Cм. обскрібати.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь. Мнж. 80.
Поосипатися, -паємося, -єтеся, гл. Осыпаться (во множествѣ). Як стрепенув... яблуню, так яблука і поосипались. Драг. 132.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІЛЬГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.