Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивільга

Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІЛЬГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВІЛЬГА"
Жа́льнощі, -щей и -щів, ж. мн. = жалощі. Желех.
Матюка́тися, -каюся, -єшся, сов. в. матюкнутися, -нуся, -не́шся, гл. Ругаться, выругаться по матери.
Набрунько́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. набрунькува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пускать, пустить почки (о деревѣ). Мнж. 186. Вишні добре вже набрунькувалися, — тіль-тіль не розів'ється листочок. Новомоск. у.
Патолоча, -чі, ж. Маленькое озеро. Вх. Лем. 447.
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Сердитий, -а, -е. Сердитый, злой. ЗОЮР. I. 12. Сердитий вітер завива. Шевч.
Скальний, -а́, -е́ 1) Скалистый, утесистый. 2) — олій. Горное масло, нефть.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Шейк. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю. Гол. IV. 44.
Чудерний, -а, -е. = чударний = чудернастий. Вх. Лем. 483.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВІЛЬГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.